Жити, як погода

У погоди норов непростий,
То сміється, то невпинно плаче,
То в туман одягнеться густий,
То у спеку молиться терпляче

І приймає все без нарікань:
Вітер, сніг, морози, грози, зливи,
І не видає розчарувань,
Хоч буває часто вередлива.

Настрій не приховує в дощі,
Взимку не таїть стихійну вдачу,
Що б не відбувалось у душі,
Мрію не втрачає на удачу.

Радість, негаразди - все усмак,
Не лякає люта непогода...
Як би  я хотіла жити так,
Як живе без бідкання погода!..


Рецензии