статус Людина

#статусЛюдина
З ким би Ісус не розмовляв, навіть з дияволом - Він відстоював статус Людини.
Тільки Людина має волю і ніхто не може поневолити і нав'язати їй свою думку. Навіть, якщо ти сорок днів ходиш по розпеченій пустелі голодний і без води (а я була в Ізраїлі в пустелі - де навіть ввечері можна спектися як в печі хліб, без прямого сонячного проміння).
Ніхто не може купити твою волю і свободу статусу Людини, який даний тобі Всевишнім. Чого позбавилися перші люди Адам і Єва, з'ївши якийсь плід. Не будучи навіть голодними.

Лк 4:1-4: "А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів. І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити ЛЮДИНА, але кожним Словом Божим!"

Лк 4:18: "На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,"

----------------
Притчі Ісуса: 1. Про загублений гріш, 2. Про загублену вівцю, 3. Про загубленого сина.
Притчі ці про статус. В історичному контексті - той, хто втрачав вівцю - втрачав статус. Тому що кількість овець причисляла його до певного статусу в суспільстві. Жінка, втративши монету - яка мала як зараз обручка - символізувати оточуючим про її статус заміжньої, по кількості на намисті. А батько прийняв сина - в статусі подібного собі по рівню. Тому що в той час, в історично-культурному контексті, свято міг організувати хтось комусь рівний за статусом. Якщо в тебе є 100 овець, то ти можеш зробити гостину лише тому, в кого також 100 овець.
Євангеліє і царство в тому, що Господь повертає нам статус, який втратив Адам і Єва.
В сьогоднішньому законодавстві українському нас автоматично держава у відносинах із собою прирівнює до фізичних осіб - недієздатних, не маючих і не володіючих нічим. Для статусу людини чи нижчого статусу громадянина - треба заявити, що ти людина. Заявне право, і статус власника національних багатств, статус творіння Божого треба вміти довести.
Людина має волю, і якщо їй скажуть - глянь там муха - і якщо вона втратить контроль над власною волею, і поведеться - то вона не вільна. Це так, як зараз відбувається - куди кажуть - туди раб і йде, те і робить.
Римське право, на якому будується досі юриспруденція, вважає нас рабами і річчю.
Більше про це - на моїй сторінці. У різних просвітницьких відео.