чогось мені сумно…знов думи вплітаю
/розхристані ніччю/ в медові стрічки,
де чути цілющі пісні водограю,
де водять таночки в пітьмі світлячки…
вже доста нам сліз од зеленого збіжжя
та відьомських ігрищ на Лисій горі –
згорають ущент всі слова чорнокнижжя
і тануть потвори з приходом зорі…
зігрію в долонях роси прохолоду,
а потім на зелен-траву відпущу,
нехай її пестять до самого сходу
промінчики сонця крізь цівки дощу…
отут квітне най щиросердність ранкова,
а в небо злітають молитви з каплиць,
де няньчать вогонь вітролом та солома,
де містика самості падає ниць…
13.04 -19.04.2021
думи...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2021
Свидетельство о публикации №121041907409
Свидетельство о публикации №121041907409
Рецензии
З вдячнiстью за Ваш вiрш та натхнення:
http://stihi.ru/2021/04/26/2422
Антон Повстен 26.04.2021 10:12 • Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2021/04/26/2422
Антон Повстен 26.04.2021 10:12 • Заявить о нарушении
Благодарю за тёплый отклик!
Вдохновения и лёгкого пера, Вам!!!
С теплом!!!
Людмила Аристархова 27.04.2021 16:44 Заявить о нарушении
Вдохновения и лёгкого пера, Вам!!!
С теплом!!!
Людмила Аристархова 27.04.2021 16:44 Заявить о нарушении
