Не знати цих днів і не бачити їх,
Не чути, не вірити більше нікому.
Триматись за вітер, шукаючи гнів,
Який допоможе зробити знайомим
Це небо та юність його чарівну...
Коли зупиняється час, зрозуміло.
Зриваючи з неба хоч зірку одну,
Тримати у серці проекцію тіла.
І в кожній споруді шукати вогню,
І в кожній провині знайти однозначність,
І вірити, вірити в єдність свою,
І бачити Землю. По-справжньому бачить.
© Марина Чиянова
20.06.2018
Папороть
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121041804527
Свидетельство о публикации №121041804527
Рецензии
Итак, я познаёмывся с ещё одной чёрнявой трояндой Украины. Жаль, что нас разделяют границы! Понял, что поэзией вы занимаетесь серьёзно. Дай Бог вам счастья и удачи! Ю.А.
Юрий Гардаш 17.05.2021 11:29 • Заявить о нарушении
Юрий Гардаш 17.05.2021 11:29 • Заявить о нарушении
Poetry is a shield that may cover us when fire falls from the sky, it is also a stream of water we drink after a tiresome and dangerous fight.
Glad to see you on my page)
Both of us are educated well enough to see the true meaning of things and events.
Марина Чиянова 17.05.2021 17:13 Заявить о нарушении
Glad to see you on my page)
Both of us are educated well enough to see the true meaning of things and events.
Марина Чиянова 17.05.2021 17:13 Заявить о нарушении