Так люблю,коли діти всі жваві,
Гомонять і повсюди їх сміх.
Так люблю,коли сонце в заграві,
І ромашкове поле,мов сніг.
Так люблю,коли вранці світає,
І метелик збирає росу.
Це мені все здається раєм,
Я обожнюю всю цю красу.
Так люблю,коли вітер грайливо,
Заплітає вербі довге віття,
Все це бачу і дуже щаслива!
Цю любов пронесла б крізь століття.
Так люблю,коли люди привітні,
З добрим словом до мене спішать.
Так люблю,як збираються рідні,
Тоді просто співає душа.
18 04 2021 р
Вікторія Г Р
Цю любов пронесла б крiзь столiття
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2021
Свидетельство о публикации №121041803185
Свидетельство о публикации №121041803185
Рецензии