Сон-66
Є бажання заповітне,
Щоб потрапить, наче пташка,
В золоту надійну клітку.
Хто ж кричить та галасує,
З феміністками укупі -
Ті далеко не красуні -
Тому горді й непідкупні.
Бо товар, якщо він ладний,
Завжди знайде покупця,
Що заплатить за принади
Й буде пить красу з лиця.
Вже й камелії забулись,
Бо дівчата - на підбір,
Чоловічу пристрасть будять,
І псують відмінний зір.
Майже кожна друга прагне
Спонсору скоріш віддатись,
Як повії-толерантки,
Що засуджували бабці.
Один прийде в понеділок
Інший - ходить по суботах,
Одноденна чи стабільна -
Але все-таки робота.
Один - платить за кохання,
Інший - власник міокарда,
А на третього є плани -
Бо у нього голден-карта.
Бо дівчина - справді вільна
Вибирати, як на ринку,
Заразитися їй ВІЛом -
Чи звичайним гепатитом.
А як ні - на її місце
Прийдуть тисячі молодших,
Що дешевші й ласкавіші,
Й до наручників охочі.
Жінка - вільна й незалежна,
У партнерах та звязках,
Її вибір не обмежений,
Й ситуація - в руках.
Лиш обмежена в свободі -
В евфемізмах лінгвістичних,
Не любов - а секс по згоді,
Не кохання - прикра звичка.
Не повія - бізнес-сучка,
Що бере за тіло - ренту.
І не шлюб - а просто злучка,
З відповідним документом.
Не життя - а секс-програма,
Від якої мозок висне,
Не людина - а реклама
Поміж буднів ненависних.
І не смерть - а збій в роботі
Поміж сексуальних актів.
Без печалі і скорботи -
Підпис, і місце печатки.
Свидетельство о публикации №121041408719