Настоявши всі трави забуття -
Замри,як будеш пити,
Вгамовувати прикрощі життя.
І жити.
Брудне і зле щоб з пам'яті - змести,
Хай сонце мружить очі.
Найголовніше - поруч з серцем ти
Всі ночі.
Трава чаклунства віднесе у час
На тридцять років глибше.
Де молодість - як краща із прикрас,
Найвища.
Де буде жаль,що все минає вщент,
Спадає вниз,як плаття.
Тож вип'ємо,немов гіркий абсент,
Завзяття.
Трави забуття
© Copyright: Михаил Гумиров, 2021
Свидетельство о публикации №121041107657
Свидетельство о публикации №121041107657
Рецензии
