минає час, приходять різні люди,
Приносять тепле сонце чи дощі,
і кожен залишає слід усюди...
та не в душі.
і сумно й прикро: де то, де то взяти
натхнення, щоб вірші писати знов,
події можуть думку оживляти...
але не кров.
І всі слова в трикляту порожнину,
Де без вогня лютує тільки дим.
Щоб написати, треба і людину...
І кілька рим.
***
© Copyright: Простой Смертный, 2021
Свидетельство о публикации №121041107250
Свидетельство о публикации №121041107250
Рецензии