По мене прийшли,
Як раніше ходили до інших,
Стираючи лик, дію, голос
Повільно-повільно.
По мене прийшли
Несподівано. Без перебільшень,
Щоб знову боротись
З системним моїм божевіллям.
Всесвітні закони травою вростають у мене,
Я чую припливи й відпливи,
Стагнацію часу,
Втрачаю себе, почуваючись, ніби евглена
У Понті Евксинському
Чи промінець Волопаса.
По мене прийшли.
Цей буденності смак майже мідний
Бринить в звинуваченнях мертво-армійської долі.
Чи прагну я знань?
Може, дійсно, я знищення гідний?
У Греції все є –
І лемма із присмаком солі.
04.01.2015
Присвячується Сократу
Noli tangere
© Copyright: Марина Чиянова, 2021
Свидетельство о публикации №121041105990
Свидетельство о публикации №121041105990
Рецензии
