День випадковий

День випадковий у вічність лине
Схід сонця залишився єдиною
прикрасою
І тішитись тільки небом синім
і віршами як
Єдиною цінністю
світоустрію

Залишить, забудеться цей день наче сон
і вкотре я розмовлятиму з тобою про швидкість часу
і вишня, що цвістиме за моїм вікном
здаватиметься ще більш прекрасною

та коли на роботу, чи після неї
ми знову їхатимемо в маршрутці
я напам'ять читатиму  рубаї
та ховатиму білети в старій куртці

бо так час зупиниться, це вже перевірено
хоч і маршрутка буде їхати далі
день випадковий у вічність не лине
він зостанеться навіки з нами


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →