Душа радіє усамітненню
В полоні сонця і весни,
Коли ліси чарують зеленню,
Пташки насвистують пісні…
Рясніють луки капелюшками
Кульбабок ніжних, палахких
І причаровують пелюстками
М'якеньких квіток запашних.
І так нестримно серцю хочеться
Піймати ту принадну мить,
Коли маленька брунька шепчеться
І лист новий животворить.
О, таємнича мить народження!
І не підглянути ніяк,
Як день ясний несе оновлення
Без слів і будь-яких подяк.
Душа, охоплена наснагою,
Неначе росами добра,
Відповідає сонцю сагою,
Теплом натхненного пера...
Таeмнича мить народження
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121040902783
Свидетельство о публикации №121040902783
Рецензии