Бобер i Видра

(байка)

Ця байка – про любов до праці,
Та й лінь такОж в рядки лягла…
Бобер жив у охайній хатці,
А Видра – та в норі жила.

Та повінь зруйнувала хатку, –
Зло творить іноді й вода, –
Нора теж стала непридатна –
Така ось трапилась біда.

–Не хочу жити й бідувАти,
І хоч ріка ще струменить,
НовУ оселю будувати
Я розпочну уже за мить! –

Бобер це Видрі повідомив,
А з тої – слізоньки рясні:
–Мене сконали біль і втома,
Потрібен спокій лиш мені.

Бобер в роботі без перерви, –
Де тільки брав він стільки сил?! –
Уміло підгризав дерЕва,
Що біля берега росли.

Робив з дерев в ріці загату
І скріплював її до дна,
В загаті конопатив хатку –
Гілками, глиною ладнав.

Хвала трудівникам терплячим! –
Зробив житло собі Бобер!
А Видра й досі стогне, плаче,
Чекає дощика в четвер.

Через труди і небезпеку
До мрії часто шлях лежить.
Щоби побачити веселку,
Грозу потрібно пережить.
                07.04.2021 р.