Слава Богу, я жива донині,
попри відчай, чорну самоту...
хто, крім мене, свічку за дитину
в храм підЕ поставить за версту?
Хто молитву прочитає щиро
аби Мати Божа берегла
сина по моїй глибокій вірі...
так чужа людина не змогла б.
Хто могилку приведе до ладу,
як мене не буде на Землі?
Добра пам'ять - то така відрада...
хоч розлука - сльози та жалІ.
Спочивай спокійно, любий синку,
я, коли дійду до рубежу,
наче цінний скарб,- твою сльозинку,
у душі нестИму за межу.
В ній блищить любов моя безмірна, маєш ти по ній мене пізнать...
нині про синочка пам'ять вірна -
серцю безкінечна благодать.
Благодать
© Copyright: Ева Сокол 2, 2021
Свидетельство о публикации №121040703912
Свидетельство о публикации №121040703912
Рецензии