Ти чуєш? - скрипка плаче тихо в ніч,
А я скрізь сон цілую твої вії.
Цілую білий мармур твоїх пліч...
Ти так давно закралась в мої мрії.
В п'янкі вуста впиваюсь - наче мід.
Кидаю свою молодість в багаття.
Мине, напевно, ще багато літ,
Та я запам'ятаю твоє плаття.
Ту родимку, на лівому стегні,
Цнотливу ніч, розкішні твої груди,
І очі - на весь світ такі одні.
Ті очі! Та хіба я їх забуду?!
Як на руках тебе заколисав,
Як цілував твоє м'яке волосся.
Я все життя про тебе пам'ятав,
І все, що поміж нами відбулося.
Ти чуєш? - скрипка плаче тихо в ніч,
А я скрізь сон цілую твої вії.
Цілує пам'ять мармур твоїх пліч,
Без права на кохання, без надії.
Сон
© Copyright: Татьяна Олексийчук, 2021
Свидетельство о публикации №121040703236
Свидетельство о публикации №121040703236
Рецензии