Ну от... підхожу вже до свого рубежу...
Й багаж свій потихеньку нині розбираю...
В життєвий потяг, що відходить, я спішу
І, вскочивши в вагон останній, все-таки, встигаю...
(Життя люблю і жити я спішу,
Мені здається, що таки, встигаю)
***
Шлях до зірок вже пройдено складний,
Та не шкодую жодної я миті -
Мене з Небес завжди Ти боронив,
І я є найбагатшою у світі!!!!
Твої гінці небесні, Янголи земні
Моїй душі завжди допомагали.
За все і всіх Тобі вклонюся до землі -
Вони мій Храм невпинно будували.
Я йду до Тебе, набуваю знань, я падаю й встаю,
Я, сподіваюся, колись...Себе в Тобі впізнаю...
Та, підійшовши вже до свого вікового рубежу,
Я розумію, що й Сама Себе в Собі не знаю...
21.03.2018
Вільна Птаха
До свого 40-рiччя...
© Copyright: Вильна Птаха Едина, 2021
Свидетельство о публикации №121040505319
Свидетельство о публикации №121040505319
Рецензии
