Чому манченки

Там життя вже колотиться зранку.
І вже точиться пар із яруг.
Та чіпляється ніч до останку
За верхів’я лісів, що навкруг.

Та за  пагорба око Зоряни
Прикрашає наш рідкісний край.
А натхненні красю краяни
Вже спішать на життя водограй.

Будь кого закружля, задухмянить
Наше селище – чарів танки.
Воно зваблює, кличе і манить,
Ось тому на ім’я – Манченки!


Рецензии