Твои стихи

Людмила Прилуцкая
Слова, немов жаринки у багатті,
Зриваються із вуст, печуть в душі
Болючі й справедливі, мов прокляття,
Холодні,гострі й влучні,як ножі!

Минула ніч і ранок встав над полем
В тумані сивім, як полин гіркий...
Лягли на аркуш снігу рваним болем
Безжальні, як життя сліди-рядки...

Їх бачать очі... Похапцем "пробігти, пройтися злито"
Вийде в вас навряд,
Бо будуть, наче біль в очах "рябіти"
Вони, мов квіти гордо майорять!

Вони живі, написані душею,
Вкарбовані життям у серця щем...
Спочатку сіллю сліз пектимуть вас своєю,
А далі рясно виллються дощем...

3.03.21


© Copyright: Людмила Прилуцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121040402011
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Прилуцкая
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Прилуцкая