На сел

Стою вже на ґанку, доброго ранку.
Плачуть, скриплять двері в коморі.
І півень кричить наче той кріпосний.
Сліпить очі від стін білих на сонці.
Ввікнах видніється щось, - подивлюсь!
Обличчя моє у просонні блищить,
Ой висохло в горлі, той чаю поп'ю.
Повернусь до хати я швидко як зможу,
Полежу в кроваті ще трішки напевно;
Здалися кошмари, ой що це так добре мені?
Потрібно ще трішки поспати в теплі,
Не висуну рук і ніг я з під ковдри тепер, ні-ні-ні.


Рецензии