А чи було це у житті:
Дитинство, юність, степ широкий?
Де норовливі ці путі,
Де у майбутнє перші кроки?..
А ніжні квіти і листи,
І довгий новорічний вечір?
А перші сльози самоти,
Зловісний помах холоднечі?
Здавалось, щастя - ось воно!
Здавалось, разом ми навіки!
Та тільки долі полотно
Невтішні позначало віхи…
Мінялись фарби, звуки, ритм,
І нота юності зникала...
Душа похмурий колорит
В терпіння чашу доливала…
Так серце боляче щемить,
Згадавши давній жар багаття...
Як хочеться хоча б на мить
Відчути пережите щастя.
Ностальгiя
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121033108704
Свидетельство о публикации №121033108704
Рецензии