Зрозуміла гірку правду Буття,
нічого нашого на цій Землі нема,
хіба тільки Душа,
та й вона належить Господу...
Щодня прагну пізнавати Мудрість,
правда спочатку пізнала сумніви та
страх війни і життя,
коли матір, батька та чоловіка
виносили з хати на цвинтар...
Зараз я втікачка від війни -
світлячок у темряві крихітного
свого світла, прагну правди,
чистоти і довіри.
Ніч подолати , знаю,
що не зможу, але ж одинока
моя свічка ще не згасла жевріє,
світло її мерехтить.
Найбільша цінність життя це свобода,
за котру роками ллється невинна кров.
А кров людська не водиця...
Коли ж нарешті ця війна, цей жах зупиниться...
Зрозумiла...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2021
Свидетельство о публикации №121033107409
Свидетельство о публикации №121033107409
Рецензии
