(пам'яті поетів, що пішли)
Перо завмре, як сирота на м’ятому папері
й обгорнуть траурною рамкою газети.
Тіла лишаються в земному саркофазі
у небо зоряне відходять всі поети.
Хтось порошинкою згорить у атмосфері,
хтось мчить, немов пророк-звіздар-комета,
прощавшись з Музами й закривши двері
від опіків і втрат, в сузір'я Ліри йдуть поети.
Та мить і вибух! І надзірка спалахне ізнову,
талантом при житті творить і не сивіє,
і власні імена немеркнучим дають й корони,
але відходять всі поети. Музи лиш вдовіють.
coverсія
Хто запалить зiрку?
© Copyright: Петр Скорук, 2021
Свидетельство о публикации №121033103026
Свидетельство о публикации №121033103026
Рецензии
