Пісні пташині линуть спозаранку,
Колише срібні струни водограй,
Захоплює мій подих до останку,
Чарівний, милий, та чудовий край.
Радіють під гудіння джміля квіти,
Модрини та смереки шелестять,
Сопілки трель, та рев гучний трембіти,
З природою злилися - ген летять.
Не хочу ні симфоній, ні сонат,
Бо гори – мій улюблений маестро.
Коли чутна мелодія Карпат,
Мовчать всі музиканти та оркестри.
Природа вся жива, мов щебетання,
З піснями, з джерелами, що дзвенять.
Прийшло мені видіння на прощання,
Що всі вони зі мною гомонять.
Їх зрозумів, відчув, заплющив очі,
Як сенс життя,зненацька, в одночас,
Під шум дощу, малесенький струмочок
Прошепотів: ще завітай до нас.
Не хочу ні симфоній, ні сонат,
Бо гори – мій улюблений маестро.
Коли чутна мелодія Карпат,
Мовчать всі музиканти та оркестри.
Мелодия Карпат
© Copyright: Борис Кесельман, 2021
Свидетельство о публикации №121032706228
Свидетельство о публикации №121032706228
Рецензии