Народження вiрша
Під трель пташину чарівливу
Я чую галасливість слів
І рим мелодію чутливу.
Момент народження вірша!
Його чекаю щирим серцем!
Та часом він не поспіша,
Спить, мабуть, крихітним зеренцем.
І я іду у поле, в ліс,
Там колоски віршів збираю,
В'яжу снопи із слів і сліз,
Душею кращі відбираю.
Плету вінки з яскравих фраз,
Вплітаю в них емоцій стрічку
І відчуваю раз у раз
Поезії ліричну щічку.
І ось нарешті чую спів
Вірша, народженого в тиші,
А в ньому сонце, шум дощів
І почування найчистіші.
Читаю, відчуваю ритм
І надзвичайний, світлий спокій,
Слів неповторний колорит
І світ затишний і розлогий...
Свидетельство о публикации №121032608610