Захлинаючись, читаю
Строчки юної весни,
Чисту душу відкриваю,
Шепочу їй: "Пригорни!"
І в очах моїх щасливих
Вмить щезає гіркота.
Наче луки після зливи,
Усміхаються вуста.
А весна така прекрасна!
Спокушає світлий лик!
Вабить, ніби зірка ясна,
Наче місяць-молодик!
Зачаровано на вії
У краплиночках роси
Я дивлюся, і надії
Знов лунають голоси.
Як сніжинки на долоньці,
У душі зникає страх,
І, яскравіше, ніж сонце,
Світить радість у очах.
І нехай весна ще трохи
І холодна, і сумна,
Вже народжуються строфи,
І дзвенить чимдуж струна.
У душі від слів аж тісно,
Чути ноту голосну.
Зовсім скоро світла пісня
Виславлятиме весну!..
Чути ноту голосну
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121032404684
Свидетельство о публикации №121032404684
Рецензии