Березневої пори,
Коли сніг стікав струмками,
Пісня линула згори
Та пташина, що віками
Не змовкає навесні,
Голосно дзвенить-курличе
І здавалося мені -
За собою ніби кличе.
Рідній матінці-землі
Привітання посилають
І лелеки й журавлі
Та шпаки і лебедята.
Подолавши довгий шлях,
Ось нарешті вони вдома,
Їхніх стомлених крилят
Видно дружній легкий помах.
2020 р.
Нарешт вдома
© Copyright: Неонила Гуменюк 2, 2021
Свидетельство о публикации №121032205027
Свидетельство о публикации №121032205027
Рецензии