Вертають з вирiю лелеки

Вже вертають з вирію лелеки,
Журно так клекочуть в вишині.
Скільки снився їм цей край далекий…
Скільки сліз пролили в чужині…

Хай не стріне їх тут тепле літо
І лежать сніги ще на полях,
Та спішили так вони летіти,
Хоч нелегким був далекий шлях.

Вони знали – тут їх всі чекають,
Бо несуть на крилах їм весну,
Край свій рідний радісно вітають –
Де ж іще знайдеш таку красу…

Тут вони  кохались і любили,
Тут разом ростили лелечат,
Тут у них гніздечка рідні й милі,
Що святіші від чужих принад.

22.03.2021


Рецензии