Вертають з вирiю лелеки
Журно так клекочуть в вишині.
Скільки снився їм цей край далекий…
Скільки сліз пролили в чужині…
Хай не стріне їх тут тепле літо
І лежать сніги ще на полях,
Та спішили так вони летіти,
Хоч нелегким був далекий шлях.
Вони знали – тут їх всі чекають,
Бо несуть на крилах їм весну,
Край свій рідний радісно вітають –
Де ж іще знайдеш таку красу…
Тут вони кохались і любили,
Тут разом ростили лелечат,
Тут у них гніздечка рідні й милі,
Що святіші від чужих принад.
22.03.2021
Свидетельство о публикации №121032204233