Десь далеко

Десь далеко між покосами,
У незайманих степах,
Пахне двір хмільними росами,
І веде до річки шлях.

У ставку зірки купаються,
Місяць ночі стереже,
Там веселки вигинаються,
Пам'ять пісню береже.

Там за хатою біленькою
Вабить затишком гілля
І черпає воду жменькою
Миловидне янголя…

Стіл накритий скатертиною,
Мелодійний чути сміх...
Смакувати чай з малиною
Кличе матінка усіх…

Відблиск щастя увижається,
Як сполохане пташа...
Світлим смутком огортається,
В далечінь летить душа...


Рецензии