Так упасти
Так упасти ганебно,
Заблукати в словах,
Не шукаю погане,
Випадає сліпе.
І весь вік остогидло
Побиратись в сльозах,
Де до сонця далеко,
Ближче в крові рівчак.
І ось там на погибель,
Ми тягали метал,
Огрубіли і зникли,
Ласкаві слова.
А за ними століття,
Кожний правду черпав,
І бажаючи сонця
На коліна упав.
Так упасти
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2021
Свидетельство о публикации №121031704864
Свидетельство о публикации №121031704864
Рецензии
