Давай призупинимо хвилини
Перебіг часу, прикрощі життя,
Згадаємо хвилюючі пригоди
І щирі, романтичні почуття.
Рясні зірки згадаємо у небі,
Тендітний світ любові і тепла,
Слова кохання на далекій греблі,
Прогулянки в несходжених степах.
У спогадах полинемо у юність,
Да ми на крилах щастя і жаги,
В казкову поринаючи реальність,
Відчули життєдайний дух снаги.
Ти сяяв, наче щедрий сонця промінь,
Була я безтурботна, як весна,
Кохання подих, як чаклунський пломінь,
Благословляв незаймані вуста.
Давай хоч призупинимо хвилини,
Відчуємо, як Ангела крило
Огорне нас на хвилях швидкоплинних
І приголубить лагідно чоло.
Свидетельство о публикации №121031507288