Вабить свiт наiвних мрiй

Кришталевим передзвоном
Зустрічає день весна,
Зачаровує озоном,
У дзюрчанні рік луна...

Аквареллю щедро пише
На полотнищі небес,
Мелодійністю колише
Мальовничий тихий плес.

Пробиває вже стежинку
Перший радісний струмок,
Струменить без відпочинку,
Як киплячий чавунок.

У блакитному свічаді,
Наче дивні літаки,
Линуть в повному параді
Перламутрові хмарки…

Жартівливим, світлим співом
Починають день птахи,
Тішать душу переливом,
Наче сміхом дітлахи.

Поглинає сум тональність
Непокірливих вітрів...
Знову душу, наче юність,
Вабить світ наївних мрій...


Рецензии