Вабить свiт наiвних мрiй
Зустрічає день весна,
Зачаровує озоном,
У дзюрчанні рік луна...
Аквареллю щедро пише
На полотнищі небес,
Мелодійністю колише
Мальовничий тихий плес.
Пробиває вже стежинку
Перший радісний струмок,
Струменить без відпочинку,
Як киплячий чавунок.
У блакитному свічаді,
Наче дивні літаки,
Линуть в повному параді
Перламутрові хмарки…
Жартівливим, світлим співом
Починають день птахи,
Тішать душу переливом,
Наче сміхом дітлахи.
Поглинає сум тональність
Непокірливих вітрів...
Знову душу, наче юність,
Вабить світ наївних мрій...
Свидетельство о публикации №121031408753