Дорогенька моя Лізонька!
Ти вже підросла
Промайнули зими й весни.
Пам’ятаю, як ти була мала…
Розумниця ти наша,
Оченята такі щасливі,
Ти росточком була мала,
Сама рідна на всім білім світі!
Я тебе дуже сильно люблю
Коли не бачу сумую
А коли ти біжиш, я в слід Бога молю,
Щасливу тобі зичу долю.
Хай дорога твоя у життя
Буде в злагоді та любові.
Удача поряд з тобою літа,
У твоєму родинному колі.
2018 рік
Внучцi Лiзонцi
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121031110121
Свидетельство о публикации №121031110121
Рецензии