Украина

Беднеет год от года мой богатый край.
И земли урожайные стоят без дела.
А раньше Украина словно рай
Цвела. Сейчас  же траур по себе надела.

Трудились много люди здесь -  века.
И много пота было пролито.
Но никогда, ведь никогда ещё земля
Не знала этого. Как будто проклята.

И понапрасну предков труд пропал,
И слава их ушла - одни воспоминания...
Как будто Бог нам начертал,
Чтоб были в будущем  страдания.

Глухая ненависть в сердцах людей.
Не слышно больше и весёлых песен.
Стремительно к обрыву всё скорей
Бредут, как будто мир им тесен.

Наш край цветущий Бог поцеловал -
Оскал мы нынче видим беса.
И дальше тянется всё  карнавал -
На лицах рабская завеса.

Проснитесь же, Богов потомки,
Раздуйте факел свой в груди.
Он осветит вокруг потёмки
И вспыхнет Свет надежды впереди!
--------_____------------_____-----------____
               
Бідніє рік від року мій багатий край.
І землі урожайнії стоять без діла.
Раніше ж Україна наче рай
Цвіла. А зараз траур по собі наділа.

Багато люди тут трудилися - віка.
Земля їх потом була полита.
Але ж ніколи, ні ніколи ще земля
Не знала цього. Наче проклята.

Даремно предків наших труд пропав
І слава їх пройшла, одні лиш спогади.
І жде попереду сумний фінал -
Невже не маєте ви здогадів?

І ненависть в серцях людей глуха.
Не чути більше і веселих пісень.
І до обриву все скоріш ідуть,
Бо світ неначе став їм тісний.

Наш край квітучий Бог поцілував -
Оскал тепер ми бачим біса.
І далі тягнеться все карнавал,
І на обличчях рабська вже завіса.

Просніться ж ви, Богів нащадки,
Роздуйте вогнище в серцях своїх.
І людства ворогів тоді нападки
Вам будуть не страшні по вік!