(байка)
Весна завжди оновлює життя,
Вона в постійному круговороті.
Весною оживають почуття –
У Жаби навіть, що жила в болоті.
Пригріло сонце, й вилізла вона
На купинУ – які ж ті дні чудові!
А потім забажалось їй сповна
Чогось такого…, мабуть, що любові.
Тому виною, звісно, що весна.
І понеслося над болотним краєм:
–Поква-ква-кваптесь, поки я одна,
Поки любов мене всю розпирає!
Житло одержати мені вдалось:
Моя ква-ква-квартира – це болото.
Прохаю: полюби мене хоч хтось,
Хай навіть ти без хати, без роботи…
Почув прохання Жаби Журавель –
Він про любов мав інші ідеали:
–Хоча ти вродою і не модель,
Та жаб люблю й любити буду далі!
І ось вже Жаба в шлунку Журавля –
Закінчилась любов її так стрімко…
А над болотом тим мораль кружля:
Любов не терпить галасу та крику.
09.03.2021 р.
Малюнок - з інтернету
Криклива любов
© Copyright: Анатолий Потиенко, 2021
Свидетельство о публикации №121030908874
Свидетельство о публикации №121030908874
Рецензии