Сиджу спокійно за компом,
Сиджу, нікого не чіпаю.
І ось вже знов якесь мурло
Мене уп’єть відволікає.
То пишуть коменти в Фейсбуці,
То повідомлення все шлють.
Всі, як один - на мізки куці,
І в душу, сука, всі плюють.
В мурашник, ніби, імбецилів,
Потрапив начебто на днях,
Вже знаю всіх отих дебілів,
По пиках, кличках, іменах.
Набридли всі ті недоробки,
Вже знаю їх завчені фрази.
Кругом одні якісь ушльопки,
Навіть не люди – унітази.
Мабуть, ще вистачить роботи,
ЇЇ ще – непочатий край.
Керують й далі ідіоти,
Але і їм настане край!..
07.03.2021 року
Люди-унiтази
© Copyright: Сергей Симутенков, 2021
Свидетельство о публикации №121030900480
Свидетельство о публикации №121030900480
Рецензии