Летять рядки

Летять вірші...Летять із серця в вирій,
Щоб вже не повернутися назад. Мої думки у римах світлих щирих
Зринають, наче пізній зорепад.

Із кожним словом менше в мене часу,
 Я зважую і слово кожне, й крок.
 Вже дуже скромні у душі запаси,
 Все ближче до фіналу, до зірок...

І кожен подих, як маленький подвиг,

Бо кожен день- великий Божий дар.
 Та думки невимовно-сильний порух
 Складе поезії новий репертуар...

І розлетяться нові мої рими,
 Як казка, як чудові добрі сни.
 Я теж лечу у світ за ними
До радості, до нової весни...
2018р, березень


Рецензии