Він: Не просте це слово..люблю, Не коханій його і не вимовлю, А коханій своїй, Безкінечно, як молитву молю, Люблю, люблю, люблю, Я для неї це слово, Хоч і тисячі раз повторю, Бо її я люблю, бо її я люблю..
Вона: Твоя кохана теж тебе кохає, І слово мов молитву промовляє, Бо ти мій подарунок від небес, Без тебе я не мала крила, З тобою, я б до сонця долетіла, І не дарма мене ти пташечкою звеш, Ти відчуваєш, ти кохаєш, ти живеш..
Не просте це слово.. люблю..
© Copyright: Жук Игорь, 2021
Свидетельство о публикации №121030804463
Свидетельство о публикации №121030804463
Рецензии