Кожна жiнка неймовiрна

<Людмила Плєвако>

Кожна жінка неймовірна,
Наче справжня чарівниця,
І чеснотами зоріє,
Ніби золотом скарбниця.

Часом важко зрозуміти
Її настрій і бажання,
Стан душі несамовитий
І зітхання безпідставні.

Нісенітниці, капризи –
Часто спокою бракує,
Та кохання її чисте
Всі дивацтва компенсує.

Логіка незрозуміла,
І бажання загадкові –
Хто збагнути їх зуміє,
Має статус «принц казковий».

Та на те вона і жінка –
Дивовижна, незбагненна.
Для своєї половинки
Муза, крила і натхнення.

Поглядом сканує душу,
А красою надихає.
В серце сонне і байдуже,
Наче блискавка, влучає.

І запалює зненацька
У глибинах непорушних
Почуття палкі, юнацькі,
Спрагу до життя потужну.

Норовлива, безперечно,
І мінлива, наче вітер,
Та любов її безмежна
Варта всіх скарбів на світі.

Кожна жінка – наче казка,
Особлива, неповторна.
Їй потрібні ніжність, ласка
І увага, і турбота,

Вогники в очах коханих,
Заохочення, підтримка,
Подарунки і зізнання,
Гарні враження і вчинки.

Хай сміється вона дзвінко
І всміхається мрійливо,
Бо коли щаслива жінка,
Поруч з нею всі щасливі!

7.03.2021


Рецензии