Читаю вiрш

Я радо чай зелений заварила,
Читаю про чаїнки в чашці вірш.
Маленькі виростають знову крила -
Пірнаю в задоволення скоріш.

Долоні зігріває тепла чашка,
А душу - мій улюблений... Мате*.
Буває в склянці інколи й ромашка,
Та сумно, що довкола не цвіте...

Весна прийшла, а сонця дуже мало -
Хандрити став відверто мій поет.
Та чаю тема все ж нас об'єднала.
Прилюдно п'єм її ми тет-а-тет.

Хтось втомлений приходить в дім з роботи,
Подався хтось собі в другі світи.
У кожного із нас свої турботи -
Та завжди віршувати зможеш ти.

Наллємо чаю щедро ми по двісті.
Пиши поет на радість... не сумуй.
Чаїнки звеселяють (танцюристи)
Натхнення даруватимуть: Римуй!


*Мате — також відоме як парагвайський чай (ісп. yerba mate — «єрба-мате»), — спрепароване сухе листя вічнозеленої кущової рослини падуб парагвайський.  Мате містить велику кількість кофеїну та відомий своїми тонізуючими властивостями.
Чай мате п'ють без цукру. Напій має бути гіркий. Має специфічний аромат і своєрідний табачний присмак.

Натхнення: Сергій Сонник https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=52125&poem=367969