Удвох до неба

Заходить сонце. Місяця вінок
Над головою в небі виникає...
І зорі скупчились сузір'ями в танок...
А ми удвох йдемо  до небокраю,

Туди, відкіль повернення нема...
Здається, що на двох ще світла досить...
Та ніч іде невпинно-крадькома,
А серце часу й сили тихо просить...

І ми у надвечір'ї. Кожен крок
Тепер уже журливо-обережний...
Йдемо за руки в небо, до зірок,
За горизонт, де світло є безмежне...
А ми удвох ідем туди, де неба край...

#enikaexpromt, ілюстрація з мережі, 05.03.21


Рецензии