Гырке кохання

(Оксані)
Коханням дихала весна
Й тобі любов подарувала.
Так в чому ж є твоя вина?
Що без взаємин покохала?
Ти молода. Хіба вина,
Що день і ніч душа страждає?
А п’яна ти не від вина -
В крові твоїй вогонь палає...

Твоя подруга , мов змія
В твої стосунки заповзала.
Подруга юності твоя
Любов твою собі забрала...
Забудеш зустрічі ти з ним,
Але кохання не забудеш.
Хоча й гірке, мов той полин,
Та більш досвідченою будеш.
І серце ти своє не край.
Твоє життя — то довга нива,
Ще стрінеш любов. Так і знай -
Ще будеш в коханні щаслива!


Рецензии
Здравствуйте, дорогая Верочка Павловна!
Рада Вашему новому стихотворению. Очень искренне написано, с хорошей подачей - сразу проникаешься проблемой юной героини, сопереживаешь ей. Ведь проблема известная, такое встречается нередко.
Понравилось очень!
С пожеланиями всего самого доброго!))
Обнимаю,
Лена

Елена Транковская   06.03.2021 19:20     Заявить о нарушении
Леночка, спасибо за редакцию и за визит.
Поздравляю с нашим праздником.
Здоровья, светлых счастливых дней и жить в благополучии и взаимопонимании в семье!
Обнимаю, Вера

Вера Кириченко   06.03.2021 19:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.