Сліз на дні душі - мале озЕрце,
до очей дійдуть, а далі - зась.
Все частіше штрикає у серце
та журба, що в ньому запеклась.
Двійко літ я вИла без упину,
примиритись з Богом не могла,
а сьогодні розмовляю з сином
про небесні та земні діла.
Сліз нема і мій синок не плакав,-
усмішкою тамував свій біль.
Нині ж надсилає тайні знаки,
що мені приходять звідусіль.
І від того дні мої ясніші,
хоч на небі й сонечка нема...
Так неначе чується у тиші
таємниця Божого псалма.
Примирилась з Господом і світом,
сліз на дні душі - озерця шмат.
Я за двох, синочку, буду жити
попри біль від мОторошних втрат.
А тому все хОроше складеться,
не хвилюйся, я не підведу!
Ти, Сергійку, в маминому серці,
мов троянда в гожому саду.
Троянда
© Copyright: Ева Сокол 2, 2021
Свидетельство о публикации №121030408954
Свидетельство о публикации №121030408954
Рецензии