Сон-15

У важких руках залізних
Важко втримать педагогу
Дітвору, в якої мізки, -
Одна звивина убога.

Підривають дисципліну
Та педагогічний статус,
Та із них, як з пластиліну
Щось зліпити вряд чи вдасться.

Для таких у педагогів
Щира усмішка в запасі.
Втихомирить й заспокоїть,
І дозволить весь день гратись.

Снився піонерський табір,
Де вожаті, як собаки
Лають на дитячий гамір,
Й управляють дітьми в страху.

Та приходив час для ігор,
Й педагога хоч до рани
Прикладай - такі чарівні,
Няшні, приязні тирани.

Квач і піжмурки - будь ласка,
Й сотні іграшок для втіхи,
По режиму час релаксу,
Тож стрибайте для потіхи.

Та не хочуть діти гратись -
Ловлять смайли в телефонах,
Навіть в зоряних піратів,
Що шукають скарб підводний.

На екскурсіях - горбаті,
На природі - дичина.
Сонні у кінотеатрах,
Де між монстрів йде війна.

Збайдужілі і спокійні,
Поховались по айфонах.
Їм дорослі лиш потрібні,
Як живіт бурчить, голодний.

В педагогів один присуд -
Це ознаки покоління.
Й в перспективі надто близькій
Призведе до отупіння.