Сон-13

Часом сни - немов сценарій
З паралельної реальності.
Там багатий ти й не старієш,
Не звикаєш до банальності.

Там життя - пульсує враженням,
Й кожен день гримить салютами,
На них дивишся, уражений,
Що так легко обманутися.

Коли сон - зманив палацами,
І розкішними кімнатами,
Як же важко не піддатися,
І до ранку не проспати там.

Мить - і бродиш поміж розкоші
У венеціанськім стилі.
І дивуєшся, що просто жить -
Можна і не рвати жили.

І сміються позолотою
Завитки на візерунках.
Мов питаються, не проти ти,
Випить з келиха отрути.

І здригаються, налякані,
Рибки - золоте мовчання.
Що їх виймуть із акваріума -
Аби сповнить три бажання.

Ключник бродить з засторогою,
І замками золотими.
Від замків ключі заховані -
В сейфах з кодом на латині.

В золото-молочнім просторі
Бродиш зважено й повільно.
Й розумієш, - що не просто ти -
Серед топів із терпіння.

Щезнув сон, неначе марево -
З золотим зірковим пилом.
А спина зіяла шрамами -
Де вночі розкрились крила.

Тільки біль лишивсь у памяті,
Від приземлення в реальність,
Як же хочеться літати в сні,
І ніколи не вертатись.