нфо-привид-10
Й кожен день муштрує жінку,
То, як кінь, вставай на диби,
То збивай, як жаба, пінку.
То коровою, то півнем -
Кукурікай на всю глотку.
То як змійка-королівна,
То як мишка-ідіотка.
То навшпиньках йди по колу,
А то маршем серед ночі.
Не залишить у покої,
Та мабуть, й лишать не хоче.
Від постійних перевтілень,
Жінка чулась наче пустка.
І крізь сон лишень хотіла,
Виключить яскраву люстру.
Та натомість - чашка кави,
І азарт гравця в очах.
Батарейка знову справна -
Зафуричить й на дровах.
Знов стрибай і знову бігай,
Як собачка на цепку.
І хвостом викручуй фіги,
І кусайся у стрибку.
Знов сонливість накотила,
Не врятує й алкоголь.
Інколи старань людини
Мало, щоб зіграти роль.
На кону - признання й слава,
І роль клоуна-невдахи.
Глядачі, що завжди праві,
Навіть як вбивають цвяхи.
Може, сісти на наркотик,
Аби серце вдвічі швидше
Билось в грудях до нудоти,
І згорало в пожарищі.
А може, каже тихцем жінка,
Привиду, що взяв в полон.
Може, як із шиї злізеш -
Скінчиться атракціон.
Свидетельство о публикации №121030207724