Як же сумно, наче cон осінній
Душу всю туманом обгорнув,
Навіть день в нервовім потрясінні
У негоду помахом пірнув.
Завиває вітер, як скажений,
Живить безпорадний, гострий жаль,
Чи спитати хоче щось у мене,
Чи його охоплює печаль?..
Крадеться зажура тишком-нишком...
Як щемить мелодія октав!..
Хочеться, щоб хтось зігрів затишком,
Теплим словом душу обійняв.
Сумно
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121030205824
Свидетельство о публикации №121030205824
Рецензии