Знову небо сумує,
Тоне в сірій імлі,
Непогоду віщує,
Бач, вже краплі на склі…
Я у думці томливій,
У сум'яттях душі,
Чи весні полохливій
Треба зараз дощі?
Може усмішки промінь
Обігріє туман,
І нестримана повінь
Розжене цей дурман?
Небо враз стрепенеться,
Сонце вигляне з хмар
І землі усміхнеться,
Зніме чари примар.
Світ охоче озветься
І пожвавиться вмить,
Знов на землю поллється
Безтурботна блакить...
Небо сумуe
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121030205806
Свидетельство о публикации №121030205806
Рецензии