Троянди
Кололи сердце десь у грудях,
Труїли душу трохи глибше
І спокушали пити вина.
Прозорі, зіткані сльозами,
Несли розчарування в людях,
Серця веліли розбивати,
Тому це не твоя провина...
Всьому свій час - вони потануть,
Шипи обернуться водою,
Відчуєш знову промінь теплий
І перемінишся в лиці.
Але годинник зупинився,
І є лиш ти перед собою
З обличчям мерзло побілілим
Й скляним букетом у руці.
13.11.20.
Свидетельство о публикации №121030205030
Юрий Беккер 2 02.03.2021 23:02 Заявить о нарушении