Бузок біленький біля хати
з зими розкрив свої бруньки,
його зростили мама й тато
я ж, носив воду залюбки.
А біля греблі зникли верби,
які ростили Ляпатинці,
від зміни клімату померли,
в ставках води нема, й криницях.
Село з роками обідніло,
та люди ті, що там живуть.
лише похилі там лишилисьі
які нічого вже не ймуть.
Навіть на поминки не їздять
як це було в селі колись,
тому, що в них достатки різні
які ще в когось збереглись.
як
Бузок б1ленький б1ля хати
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121030109055
Свидетельство о публикации №121030109055
Рецензии