Стою на березі ріки,
Що в'ється жвавою змією,
Дивлюся вдаль на острівки,
Пливу в думках за течією…
А річка бавиться, шумить,
То пестить береги любовно,
То щось постійно гомонить,
Весь час вирує невгамовно.
Ось так біжить-спішить ріка,
Узимку спить собі мінорно,
Весною знов вона стрімка,
Звучить настійливо, мажорно.
Роки минають, а ріка
Весь час когось наздоганяє,
А може то вона втіка
Чи, може, щастя умовляє?
Мені здається, течія
З життям людей занадто схожа,
А всі сюжети житія
Благословляє іскра божа.
Бач, як виблискує гладінь,
Як ковзає по плесу промінь…
Пірнаю в марево видінь,
Як у мелодію симфоній...
На березi рiки
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121030108066
Свидетельство о публикации №121030108066
Рецензии