Доля запрягаe конi

Доля   запрягає коні,
Супроводжує скрізь нас,
Ми в думок своїх  в полоні,
Які   тиснуть водночас…

У змаганні, та погоні,
У розборах, та борні,
Ми  немов на полігоні,
Проминають швидко  дні…

Оглядаємось   навколо,
Переймають вершники,
Ось і  звужується  коло,
Складно досягти мети…

Віз старенький ледве їде,
  Розлітається  ущент,
Сам візниця   мовчить   блідий,
Несприятливий   момент…

Ось батіг над головою,
У обличчя  вітер б'є,
Стає тісно  між собою,
Що твоє, та що моє...


З нами поруч  рідні   долі,
Непросте, складне життя,
Ефемерні  наші  ролі,
Й невідоме  майбуття…

Автор  Геннадій  Сівак.
30  січня  2021 року.


Рецензии
Спасибо, уважаемый Геннадий, за творчество на родном языке!
Сибирь в лад!

Валерий Буслов   06.04.2021 06:12     Заявить о нарушении
Спасибо Валерий!!!

Геннадий Сивак   06.04.2021 19:25   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.